П’ять кроків назустріч прогресу

На початку вересня цього року в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова відбулось перше засідання Вченої Ради у новому навчальному році. Перед колегами виступив ректор вишу Віктор Андрущенко. Очільник окреслив минулорічні здобутки і перемоги драгоманівців та запропонував стратегію розвитку вишу на наступний рік, яка отримала назву «П’ять кроків шляхом прогресу». Детальніше про стратегію у виступі Віктора Петровича.

«Шановні колеги!

Дозвольте привітати Вас з початком нового навчального року, побажати доброго здоров’я, нових творчих успіхів, а головне – якнайшвидшого встановлення миру для всієї нашої держави.

З Новим навчальним роком нас привітали наші колеги і друзі, керівники Міністерства і Академічних установ, урядовці, народні депутати, а головне – нас привітав Президент України Петро Олексійович Порошенко.

Дозвольте від Вашого імені висловити всім нашим друзям і керівникам слова щирої вдячності.

*     *     *

Минулий рік був важким, але конструктивним. Він здійснювався в умовах радикальних суспільних потрясінь і змін, вияву крайнього невдоволення, протистояння, жертовного зіткнення людей на Майдані, зміни керівництва державою, анексії Криму та початку військових дій на південному сході України.

У цій складній ситуації драгоманівці – викладачі, співробітники, студенти – витримали випробування часом, виявили свою громадянську позицію, були активними учасниками Майдану і разом з тим, утримували університет у тонусі його суспільного покликання.

У цьому році наш університет увійшов у список кращих вишів країн СНД за версією Міжнародного рейтингового агентства «Експерт РА». Також ми посіли друге місце, пропустивши вперед лише КПІ, серед українських університетів за вебометричним рейтингом ВНЗ світу, який аналізує ступінь представлення в Інтернет-просторі.

Навчальний процес відбувався без зривів. Сесійні перегони виявили високий рівень знань студентів, відповідальність та вимогливість викладачів, високу організованість персоналу.

Проведені наприкінці минулого навчального року так звані «Педагогічні обжинки» виявили високі досягнення колективу в усіх сферах життя університету і суспільства. Ми суттєво зростили якість освітніх послуг, наукову діяльність і міжнародні зв’язки, а головне – зберегли ту унікальну атмосферу людяності, поваги до людини як особистості, всебічної підтримки кожного, якій подивовуються наші колеги з інших університетів держави. Не зважаючи на будь-які суспільні буреломи, цього принципу ми будемо дотримуватись і надалі.

Від імені керівництва університету Всім Вам висловлюю слова глибокої вдячності!

*     *     *

Перед університетом сьогодні стоїть низка першочергових і стратегічних завдань. Дозвольте окреслити їх у тому контексті, в якому вони увійшли у план поточного року життєдіяльності університету. Я формулюю їх як «п’ять кроків шляхами прогресу».

*     *     *

Перший крок вимальовується як завдання модернізації педагогічної освіти в контексті філософії нового закону «Про вищу освіту», прийнятого Верховною Радою і підписаного Президентом України наприкінці минулого навчального року. Загальний пафос цього закону концентрується навколо поняття «якості освіти». На підвищенні якості педагогічної освіти мають бути зосереджені всі наші тактичні і стратегічні інновації.

Прийняття нового Закону я розцінюю як глобальну перемогу нашого Міністерства, Комітету верховної Ради з питань освіти та науки, усього освітянського загалу вищої школи, наукової громадськості. Ключовими у ньому є поняття «університетської автономії», «оптимізації навчального навантаження», «збільшення частки годин самостійної роботи студентів», «активізації наукових досліджень викладачів та студентів», а головне - «контролю якості освіти», яка має відповідати європейським і світовим стандартам.

Кожне з цих понять покладає на нас додаткову відповідальність.

як реалізувати делеговану нам автономію;

за яким принципом ми маємо розпоряджатись заробленими коштами;

яким чином ми мусимо оптимізувати структуру управління університетом;

як урівноважити навчальне навантаження в умовах реального вибору студентами тих чи інших навчальних дисциплін…

Питань більш ніж достатньо. Оскільки ж ми є лідером педагогічної освіти вітчизняного простору, то маємо очолити процес розробки і апробації нових підходів, методики, методології та технологій реалізації означених положень, особливо, оцінки якості педагогічної освіти та освітніх вимірювань.

Першого проректора університету, професора Олега Падалку прошу сформувати відповідні робочі групи, визначити параметри змін та внести відповідні пропозиції.

Таке ж доручення у частині модернізації педагогічної освіти даю проректорам з навчальної роботи, професорам Роману Вернидубу та Богдану Андрусишину, директорам Інститутів та завідуючим кафедрами університету.

До реалізації цього завдання прошу долучити наукові розробки колективу, очолюваного професором Володимиром Сергієнком, здобуті у рамках виконання міжнародного проекту «Освітні вимірювання».

*     *     *

Другий крок - це активна реалізація європейського вектора педагогічної освіти. Уже в цьому навчальному році ми маємо не тільки забезпечити входження університету у європейський і світовий педагогічний контекст, але й реальне визнання здобутків драгоманівців у глобальних університетських рейтингах.  

В ситуації обмеженого фінансування, основною умовою вирішення цього завдання є організація, зібраність і висока відповідальність кожного на своєму робочому місці; змістовною основою – зосередженість колективу на впровадженні ідей і принципів Педагогічної конституції Європи.

Означений проект є не просто черговою нішею міжнародної співпраці педагогів; це – принципово новий поворот педагогічної теорії і практики, який формує їх новітню аксіологічну платформу освіти, забезпечує і вимагає зосередженості на цінностях, вкрай потрібних нашому збуреному суспільству.

Філософський діагноз нашого часу засвідчує не просто кризовий характер духовного стану суспільства; серйозні люди говорять про катастрофічність, до краю якої залишився хіба що один крок. Здається, що політики, які розв’язують братовбивчі війни, зійшли з глузду. Війна, міжнародний тероризм, наркоманія, алкоголізм… Хто і якими засобами має покласти цьому край ? Зрозуміло, ці питання належать до сфери високої державної і міждержавної політики. Але ж і «вода камінь точе».

Учитель, разом з представниками культури, мистецтва, науки і духовенства має стати тим основним збудником ціннісного перезавантаження світу, який убезпечить його від розпаду й самознищення.

Педагогічна конституція налаштовує нас на співпрацю заради майбутнього й на основі цінностей, які його забезпечують. Поширення ідей демократії, миролюбства, прав людини, екологічної безпеки, толерантності і солідарності є тим філософським стрижнем, за яким має розвиватись педагогічна освіта у ХХІ столітті в Україні і країнах Європейського простору.

А це означає, що міжнародні програми наукового, і морального, і фінансово­го змісту, підготовка бакалаврів і магістрів, наукове стажування за кордоном, залучення іноземних спеціалістів, міжнародні наукові форуми та дослідження мають здійснюватись на конституційно визначеній аксіологічній платформі. Переконати в цьому вітчизняну і європейську педагогічну і політичну громадськість – наш високий обов’язок і честь.

Проректора з наукової роботи професора Володимира Лавриненка прошу наприкінці вересня поточного року узагальнити й доповісти інформацію про кількість і якість підготовлених заявок на здобуття відповідних грантів Інститутами і кафедрами університету, пропозицій щодо проведення міжнародних форумів, обміну викладачами та студентами, переформатування наукових часописів у відповідності із входженням у міжнародну метричну базу.

*     *     *

Третім кроком розвитку нашого університету у поточному році є завдання суттєвого посилення виховної роботи, особливо в частині патріотичного виховання студентської молоді.

Минулий рік виявив високу патріотичну активність молоді. Наші студенти були на Майдані, чергували в навчальних корпусах і гуртожитках, забезпечували порядок у студентському містечку. Деякі з них добровільно вступили до лав Національної гвардії й дотепер знаходяться у зоні бойових дій.

Ми пишаємось нашими студентами. Вони – найкращі. Однак, це не означає, що виховну роботу слід кинути на самоплив і безконтрольність.

У всі часи і для усіх народів світу основним покликанням вчителя було є і буде виховання особистості, формування її світогляду та духовно-ціннісної платформи. Про це писав у свій час видатний чеський педагог Ян Амос Коменький. На цьому наголошували класики педагогічної справи Василь Сухомлинський та Антон Макаренко.

В умовах цинічної й агресивної неправди, яка обвально накочується на нас з боку деяких засобів масової комунікації Північного сусіда, треба інтенсифікувати спілкування зі студентами, вивести їх з поля маніпулятивної пропаганди, донести до них правду.

А правдою є любов до нашої рідної України, прагнення захисту її кордонів, вигнання з її територій усякого роду найманців та терористів, безумовне дотримання кожною особистістю власної відповідальності на своєму робочому місці.

Саме тут я дозволю собі торкнутись проблем організації студентського самоуправління. Новий закон вимагає його суттєвого зрощення. І це правильно. Студенти – такі ж громадяни, як і кожен з нас. Вони – суб’єкти навчально-виховного процесу і тому мають бути господарями вишу. Кожна пропозиція студентів має предметно розглядатись на Вчених Радах чи кафедрах. Активний дискурс зі студентами я розглядаю як конкретну відповідь університету на вимоги часу.

Проректора з гуманітарної роботи професора Богдана Андрусишина разом з виховним відділом, громадськими організаціями та студентським самоуправлінням прошу розробити й винести на затвердження Вченої Ради університету розгорнуту Програму гуманітарної співпраці викладацького складу та студентської молоді, включити до неї скоординовані заходи, які проводяться Інститутами, кафедрами, студентським самоуправлінням. Особливий акцент прошу зробити на патріотичному вихованні молоді.

                                      *     *     *

Четвертий крок розвитку університету позиціонується нами як завдання тотальної економії коштів та енергоспоживання.

Ситуація в країні дуже і дуже складна. Попереду опалювальний сезон. Й ми маємо підтримати зусилля Уряду щодо тотальної економії коштів, енергії, ресурсів тощо.

А це означає, що відповідні Заходи мають бути розробленими кожної кафедрою, Інститутом, кожним підрозділом університету.

Кожному з нас, шановні колеги, потрібно виховати в собі почуття господаря власного дому. З нинішнього року відповідальність і контроль за станом справ в корпусах університету, гуртожитках, господарських приміщеннях покладається на тих, хто в них навчається, працює, проживає або відпочиває. Безособової відповідальності не буває. Вільне «колгоспне життя» завершується.

Нами підготовлено наказ ректора, яким визначається персональна відповідальність керівного складу університету за стан справ у відповідних підрозділах. Порадившись з проректорами та директорами Інститутів я підпишу цей наказ уже в найближчий час.

Нам треба упорядкувати й оптимізувати всілякі надбавки, преміальні, оздоровчі та інші витрати. Всі вони мають виплачуватись лише у разі нагальної й конкретної потреби, й за реальні, а не віртуальні досягнення.

Говорити про це неприємно, але скажу: жодного відрядження за рахунок казни університету я не підпишу, а подання та прохання цього роду буду розцінювати як провокацію або ж підставу.

Усім нам потрібно навчитись співпрацювати з бізнесовими структурами, міжнародними та вітчизняними благодійними організаціями, науковими товариствами. Досвід такої співпраці мають Інститути, які очолюють професори Алла Ярошенко, Микола Працьовитий, Іван Дробот, академіки Віктор Синьов та Володимир Євтух, ряд інших наших колег.

Ми маємо прийняти відповідну Програму економного господарювання в університеті.

Загальний контроль і відповідальність за виконання цієї Програми покладаю на першого проректора університету, професора Олега Падалку.

Переконаний, кризова ситуація є явищем тимчасовим. Рано чи пізно вона закінчиться. Ми ж маємо вийти з неї ще більш організованими, впевненими й перспективними.    

*     *     *

Нарешті, п’ятим завданням є завдання активізації участі колективу у всіх конструктивних ініціативах держави і громадянського суспільства, особливо – столиці нашої Батьківщини, славетного історичного міста Києва.

Ми йдемо назустріч 180-й річниці з дня заснування університету. Зрозуміло, в умовах військових дій пишні торжества проводитись не будуть. Однак, навести передсвятковий порядок в університеті, здійснити своєрідний огляд досягнутого треба.

Прошу, насамперед, завідуючих кафедр провести своєрідну паспортизацію, з одного боку, досягнень в навчальні, виховній, науковій і громадській роботі, з другого – осмислити вузькі місця і суперечності, сформувати реальну програму їх розв’язання.

Шановні колеги!

Початок навчального року – це не тільки свято, але й час осмислення нових завдань, які стоять перед університетом. Основними серед них є робота зі студентами, як навчальна, так і виховна.

До нашого вишу прийшла когорта молоді, вихідців із південно-східних областей України та з Криму. Прошу приділити їм особливу увагу.

Приймальна компанія засвідчила високий рівень популярності нашого університету. За кількістю поданих заяв абітурієнтами ми посідаємо 5-6 місце в державі! Й цю популярність треба підтвердити якістю навчального процесу, загальною організованістю і відповідальністю. Це нам під силу. І ми це зробимо.

Дякую за увагу».

Прес-служба університету