Віктор Андрущенко прозвітував на конференції трудового колективу НПУ

Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова – один з провідних вищих навчальних закладів України і впевнено та твердо крокує разом із суспільним прогресом і світовим розвитком. Це вкотре довів ректор вишу Віктор Андрущенко під час звіту на конференції трудового колективу вищого навчального закладу 11 січня 2013 року.

Пропонуємо вашій увазі текст виступу очільника.

«Вельмишановні колеги!

Маю честь і високу відповідальність скласти звіт за роботу університету і ректора у 2012 році.

Цей рік був не простий як у вимірах розвитку держави і суспільства, так і в житті нашого університету. Знаковими подіями року стали вибори до Верховної ради України, призначення нового Уряду, проведення Євро-2012, ряду стабілізаційних заходів в галузі економіки, політики, науки, освіти та культури.

Серйозні інновації запропоновані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту. Підтримуючи й розгортаючи їх наш колектив демонструє високу конструктивність, креативність, культуру, державницьку активність.

Викладачі, співробітники і студенти показали себе високосвідомими суб’єктами всіх громадянських справ, дійсними особистостями, які прямують у майбутнє.

Як єдиний і злагоджений колектив, який крокує в ногу з розвитком держави, ми продовжували нарощувати інтелектуальний потенціал університету, ще більш зміцнили свій лідерський статус в системі педагогічної освіти держави, авторитет у європейському освітньому просторі.

Короткий і далеко не повний огляд заходів, проведених колективом, засвідчує знакове місце і роль університету в житті не тільки галузі, але й суспільства загалом. Ось деякі з них.

Величезний позитивний розголос отримало проведення Правління Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи (м. Прага, Чехія), де було в основному схвалено Проект Педагогічної Конституції Європи.

Позитивною стала участь студентів-волонтерів в обслуговуванні гостей та учасників знаменитих футбольних баталій «Євро-2012». Висока компетентність, мовна підготовка, культура і моральність наших студентів відзначені подяками керівників держави і столичного міста Києва.

Всеукраїнський резонанс викликала реалізація низки заходів з відзначення 100-літнього ювілею нашого випускника, знаменитого поета Андрія Малишка. Ювілейний вечір проведений нами у Національній філармонії, мав колосальний резонанс. Я отримав десятки, а може й сотні дзвінків вдячності майже з усіх куточків нашої держави.

Вагомим вкладом у поширення та популяризацію української мови стало виконання доручення Президента держави та Міністра освіти і науки, молоді і спорту України щодо організації дистанційного навчання представників української діаспори, що проживають у далекій Бразилії.

Позитивно сприйнято в колективі вручення сертифікатів на володіння земляними ділянками у Вишгородському районі Міста Києва близько 70-ти викладачам та співробітникам університету.

Воістину міжнародною акцією стало проведення мистецького конкурсу імені Дмитра Кабалевського, в якому взяли представники майже 15 країн світу.

Важко, а може й неможливо перерахувати всі ті величні справи, які здійснювались колективом протягом року. Зупинюсь на головному, власне, на тому, для чого покликаний університет і з виконанням якої місії він утверджується в національному і європейському освітньому просторі. Зрозуміло, першою і головною сферою його діяльності є навчальна робота.

Чинна ліцензія та отримані сертифікати про акредитацію надають право на провадження освітньої діяльності за 109 напрямами і спеціальностями, що дає змогу охопити увесь спектр підготовки учителів для системи середньої та вищої освіти.

На сьогодні в університеті навчаються близько 18 тис. осіб денної, вечірньої, заочної форми.

Студент розглядається нами як центральна постать університету. Й університет створює всі можливості для ефективного навчання та виховання молоді.

Сьогодні в університеті функціонує 120 кафедр, на яких працюють 2 645 штатних співробітників. Разом із сумісниками навчальний процес забезпечують 260 докторів наук, професорів і 630 кандидатів наук, доцентів.

Серед викладачів університету – три особи є Героями України, 77 осіб мають звання Заслужених діячів науки і техніки України, Заслужених працівників культури України, 12 мають високе звання Народних, а 7 осіб – Заслужених артистів України.

Кількість викладачів із вченими ступенями у порівнянні з минулим роком збільшилась на майже на 3 відсотки.

Найвищі показники за питомою вагою спеціалістів вищої кваліфікації мають Інститут історичної освіти (88,9 %), загальноуніверситетські кафедри (88 %), Фізико-математичний інститут (83,6 %), Інститут магістратури, аспірантури і докторантури (83,4 %) Інститут філософської освіти і науки (82,1 %).

На жаль, досить висока частка викладачів, особливо вищої кваліфікації, мають поважний вік. Проблема омолодження колективу для нас залишається актуальною.

Загалом, навчальна робота велась ритмічно, цілеспрямовано і без зривів. Заплановане навантаження викладачами виконано в повному обсязі.

У навчальний обіг введено 110 нових та оновлених курсів і спецкурсів; студентам запропоновано близько 150 нових підручників і навчальних посібників; створено Інститут економіки освіти та управління, який очолив перший проректор Володимир Бех; в університеті з’явилось 9 нових кафедр та 10 навчально-наукових лабораторій.

Навчальну частину університету очолив доцент Тарас Олефіренко.

Якість освіти в університеті загалом відповідає вимогам і стандартам освіти європейського рівня.

Результати державної атестації випускників засвідчують, що з 3263 студентів, на відмінно й добре державні іспити витримали: 82,2 відсотків випускників бакалавратури, 81,5 відсотків спеціалістів і 93,9 – магістрів.

Це – непоганий результат. Щоправда, він на 1 відсоток нижче, ніж у минулому році.

Лідерський статус університету зобов’язує до підвищення вимогливості до всіх учасників навчально-виховного процесу, ведення постійного пошуку новітніх підходів, впровадження високих технологій, виконання нових нормативів і стандартів.

Як відомо, наприкінці квітня поточного року Кабмін затвердив нові стандарти початкової освіти. За словами Міністра Дмитра Володимировича Табачника, з «першого вересня поточного року початкова школа України обирає новий шлях у майбутнє». Головними параметрами цього стає вивчення іноземної мови з першого, а інформатики – з другого класу.

На ці рішення університет моє відповісти новими програмами, оновленням змісту початкової освіти, новими підходами, програмами, технологіями. Я прошу академіка Володимира Івановича Бондаря і його колег внести щодо цього відповідні пропозиції.

Серед проблемних питань, які потребують уважного вивчення і вдосконалення слід назвати, насамперед, облікову частину педагогічного процесу.

Просто кажучи, слід скоротити непотрібну «писанину».

Ми маємо суттєво зменшити «бюрократизм в освіті» й одночасно розширити межі педагогічної свободи кожного з учасників навчально-виховного процесу.

Педагог має бути майстром, а не бухгалтером. У свою чергу, студент має більшою мірою освоїти оригінальні навчальні і наукові тексти, а не займатися підрахунком балів, отриманих за виконану і невиконану роботу.

Студенти пропонують поновити практику автоматичного зарахування заліків чи іспитів при умові належного освоєння матеріалу в ході теоретичних чи практичних занять.

Дехто з наших колег вважає доцільним повернутись до усних форм складання екзаменів.

Як на мій погляд, ці пропозиції мають сенс.

Звертаю на це увагу проректора з навчальної роботи професора Романа Вернидуба, начальника навчальної частини доцента Тараса Олефіренка, а також керівників Інститутів і кафедр.

Свобода і творчість, креативність і інновації, педагогічна майстерність і активність мають стати символами і камертоном розвитку університету як для викладача, так і для студента.

У контексті інтенсифікації навчального процесу звертаю увагу на необхідність підвищення ефективності і повноважень практичної підготовки студентів.

Для цього у нас створені всі необхідні умови. Введення в експлуатацію бази польових практик у Закарпатті (недалеко від чарівного озера Синевір) відкривають нові можливості як для студентів, так і для викладачів.

Наші колеги – проректор Олег Падалка, директор Віталій Покась, професори Василь Бровдій та Василь Обозний не тільки підготували матеріальну базу, але й розробили чудові Програми польових практик з екології, туризму, біології, географії, інших напрямів.

Враховуючи, що наша база розташована поряд з історичним селом Колочава, де рельєфно переплітаються культури різних народів і історичних періодів життя країни, бажано було б організувати там практику наших істориків, археологів, краєзнавців, філологів, мовознавців, представників інших напрямів.

Саме через практику навчальна робота органічно поєднується з науково-дослідницькою роботою, яка є для університету не менш важливою складовою його діяльності. Зупинюсь на її аналізі більш детально.

В останні роки ми здобули тут ряд помітних успіхів.

Протягом звітного періоду в університеті працювало 16 спеціалізованих вчених рад, на яких захищено 30 докторських та 158 кандидатських дисертацій.

Викладачами університету захищено 7 докторських – Покась В. П., Жижко Т. А., Ставицька С. О., Уліщенко В. В., Уваркіна О. В., Андрущенко Т. В., Федоренко С. В. і 23 кандидатських дисертацій.

До захисту в Раді прийнято дисертації Ірини Загарницької та Ольги Кивлюк.

Рекомендована до захисту докторська дисертація Юлії Бех.

У видавництві (під докторську) знаходяться книги Володимира Гончарова і Романа Вернидуба.

Цю тенденцію захисту дисертацій, особливо керівниками підрозділів, ми будемо підтримувати й надалі.

У звітному році вчене звання професора отримали 11 осіб.

Вчене звання доцента отримали 44 кандидати наук.

За цими показниками ми поступаємось лише декільком університетам, зокрема, Київському національному університету імені Тараса Шевченка, Національному університету «КПІ», Харківському національному університету імені Василя Каразіна (Харків) і, можливо, Львівському національному університету імені Івана Франка.

При цьому, потужними є не лише кількісні, але й якісні показники захищеної наукової продукції, їх впровадження у практику. Показовою у цьому плані є робота спеціалізованих рад, які очолюють професори Микола Працьовитий (математика), Григорій Волинка (філософія), Мирослав Жолдак (інформатика), психологія (Світлана Булах), Олег Падалка (педагогіка) та ін.

До бібліотеки університету передані видані у звітному році близько 3,5 тисяч наукових праць, підручників та навчальних посібників (з них майже 200 видань підготовлені нашими викладачами).

Позитивним є факт упорядкування проведення наукових і науково-практичних конференцій, узгодження їх організацію з галузевим міністерством й провідними академічними установами держави.

Загалом, нормою в університеті має стати проведення двох знакових наукових конференцій у кожному Інституті, двох-трьох резонансних наукових семінарів кожною кафедрою чи лабораторією, одного-двох міжнародних наукових форумів загальноуніверситетського статусу.

Проректора з науки професора Григорія Волинку, його заступника Григорія Торбіна, керівників наукових підрозділи Інститутів прошу у двотижневий термін ще раз проаналізувати наші плани, своєчасно оформити заявки, повідомити про це зацікавлених партнерів.

Особливої уваги і підтримки потребує наукова співпраця з міжнародними партнерами. Найбільш ефективно вона проводиться Фізико-математичним інститутом (директор Микола Працьовитий), Інститутом корекційної педагогіки та психології (директор Віктор Синьов), Інститутом української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка (директор Анатолій Висоцький), Інститутом історичної освіти (директор Олександр Сушко) в ряді інших підрозділів університету.

Недавно проведена міжнародна наукова конференція, своєрідний науковий лекторій за участю таких вчених-математиків, як академік Кришталь (Україна) та професор Юрій Кондратьєв (Білефельдський університет, Німеччина) засвідчує високий авторитет вчених-драгоманівців серед європейської і світової математичної спільноти, відкриває нові горизонти міжнародної наукової співпраці.

Не можу не сказати й про міжнародний проект з освітніх вимірювань, який організував і веде професор, заступник проректора Володимир Сергієнко. Участь у проекті вчених з Італії, Швеції, Німеччини, Росії та інших країн європейського простору є ще одним красномовним підтвердженням легітимності наукових розробок наших вчених, їх значення для вітчизняної і європейської педагогічної справи.

До речі, за матеріалами досліджень у межах проекту підготовлені наукові та методичні видання, розроблена програма і введено ліцензований курс «Освітні вимірювання». Такий курс розроблено і введено в Україні вперше.

І ще один приклад: розробка і легітимація дослідницького проекту за напрямом екологія. Цей проект здійснюється під керівництвом співголови наглядової Ради університету, академіка Анатолія Толстоухова за участю вчених і педагогів Інституту природо-географічної освіти (директор Віталій Покась), Інституту філософської освіти і науки (директор Іван Дробот), відокремленого підрозділу «Інститут економіки екології та права» (директор Олена Биковська).

Перелік позитивних прикладів науково-дослідницької діяльності можна було б продовжити. Їх мають Інститут соціальної роботи та управління (директор Алла Ярошенко), Інститут розвитку дитини (директор Ірина Загарницька), Інститут педагогіки та психології (директор – академік Володимир Бондар), інші підрозділи.

Однак, не в цьому суть. Якщо ми хочемо бути університетом дослідницьким, наукову складову слід поглиблювати і розширювати, залучаючи до неї, насамперед, талановиту молодь, вчених академічних Інститутів, бізнесові структури, а також зарубіжних партнерів.

Важливо розвивати й зміцнювати наукові школи, що діють в університеті.

Для прикладу назву наукову школу академіка Володимира Євтуха яка розпочала свою діяльність з 2012 року. Засідання, проведені в м. Києві, Ялті, Ризі та Варшаві збудили етносоціологічні пошуки не тільки в Україні, але й далеко за її межами.

Такий же резонанс має діяльність наукових шкіл академіків Володимира Бондаря і Віктора Синьова, Любові Мацько і Миколи Шута, професорів Григорія Волинки та Володимира Беха, Миколи Працьовитого і багатьох інших науковців університету.

Зрозуміло, кризовий період розвитку суспільства для науки є вкрай несприятливим. Реальністю є й те, що вільні державні кошти, які можна було б делегувати на розвиток науки, в найближчий час не з’являться.

Отже треба залучати бізнес і міжнародні структури. Треба викликати в них інтерес до наших наукових пошуків. Й тільки тоді можна говорити про нові лабораторії, їх сучасне обладнання, необхідні реактиви тощо.

Нещодавно нашим Міністерством введені нові вимоги до наукових публікацій і видання часописів у відповідності зі світовими стандартами. Головними з них є публікація наших статей у закордонних виданнях, введення в редколегії наших часописів зарубіжних вчених, розширення англомовної анотації статей, організація електронних видань. Відповідні завдання поставлені керівникам наукової частини та бібліотеки. Прошу віднестись до цього завдання вкрай серйозно.

У якості зразка часопису нового формату, я б назвав недавно заснований часопис «Міждисциплінарні дослідження складних систем», у редколегії якого присутні вчені з Італії, Німеччини, України, Росії, інших країн Європи і світу.

Університетом започатковане видання також «Європейські педагогічні студії», членами редколегії яких є вчені з Німеччини, Литви, Чехії, Польщі, Росії.

Серйозний обсяг роботи в цьому плані мають виконати наша Наукова бібліотека, а також редактори наукових часописів. Міжнародний відділ у свою чергу має налагодити конструктивний обмін публікаціями із зарубіжними вузами-партнерами.

Ми й надалі будемо підтримувати діяльність видавництва (керівник Олександр Сусол), яке протягом минулого навчального року «видало на гора» друкованої продукції майже на 1 102 281,00 грн.

У короткі терміни бібліотека має опрацювати книги, передані нам відповідними службами. Необхідно скласти їх каталог, видати бібліографічний показник «Історіографія арештованої книги», залучити до цього процесу студентів-філологів та істориків.

На завершення сюжету про науку, звертаю Вашу увагу на необхідність активізувати діяльність наукових лабораторій та дослідницьких центрів.

У якості позитивного прикладу назву недавно створену науково-навчальну лабораторію глибинної психокорекції особистості, яку очолює академік Тамара Семенівна Яценко. Цікаву дослідницьку програму запропонувало керівництво дослідницького центру складних систем спільно з Білефельдським університетом (Німеччина).

Разом з тим, недавній розгляд цього питання на Вченій раді університету виявив низку суперечностей, які вже в найближчий час мають бути розв’язаними.

Нормою для дослідницького університету є організація науково-дослідницьких центрів чи лабораторій при кожній кафедрі!

Я доручаю проректору з наукової роботи Григорію Волинці у місячний термін провести паспортизацію діючих наукових центрів, розробити та подати пропозиції щодо підвищення ефективності їх діяльності.

Шановні колеги!

Наш час потребує інтенсифікації, розширення і поглиблення міжнародної співпраці в галузі виробництва і політики, науки і техніки, в царині навчання і виховання студентської молоді.

Світ став нині іншим, ніж двадцять років тому. Його розвиток інспірують активні інформаційні обміни, широка кроскультурна комунікація, академічна мобільність, туристичні і культурно-пізнавальні подорожі.

Левову частку з них становить молодь, зокрема, студентська. Останнє змінює роль і значення університетів, які мають стати основними інституціями спілкування, співпраці, універсального розвитку особистості.

Наш університет має близько 100 угод з університетами понад 50 країн світу. Частина з них має політичний, іміджевий характер, більшість – діловий, робочий, конструктивний.

Протягом минулого року підписано угоди про співпрацю з навчальними закладами: Педагогічним університетом ім. Кузьми Мініна (Росія), Педагогічним університетом суспільних знань у Варшаві, Вищою лінгвістичною школою у м. Ченстохові (Польща), Талліннським університетом (Естонія), Латвійським університетом (Латвія), Українським Вільним Університетом (Німеччина).

У грудні 2012 року делегація університету на чолі з першим проректором Бехом В. П. відвідала Федеративну Республіку Бразилія. Мета візиту – виконання доручення Президента України про організацію дистанційного викладання української мови для представників української громади. Була підписана угода з Центрально-Західним університетом (штат Парана) про започаткування дистанційної освіти в Бразилії.

Відзначу позитивний досвід міжнародної співпраці, накопичений підрозділами, які очолюють академіки Віктор Синьов і Володимир Бондар, професори Микола Працьовитий і Анатолій Висоцький, Володимир Євтух і Володимир Гончаров.

Ми не тільки входимо у європейський простір, але й виконуємо в ньому інтегративну, об’єднуючу функцію.

У цьому контексті, надвідповідальною справою, що покладається на університет, є проведення у травні 2013 року в університеті Гете (Франкфурт на Майні, Німеччина) Другого форуму ректорів педагогічних університетів Європи.

Форум має затвердити стратегічний документ Європейського значення – Педагогічну Конституцію Європи.

Згідно з цим Проектом ми маємо в найближчі два роки сформувати тимчасові міжнародні творчі колективи, розробити додатки до програм, за якими формується вчитель, підготувати й видати спільні навчальні матеріали, а з часом – інтегрувати кошти для побудови Континентального педагогічного університету на теренах однієї з країн Європейського Союзу.

Останнє потребує мобілізації зусиль кожної кафедри, інституту, університету загалом.

Взявши на себе ініціативу щодо інтеграції європейського педагогічного простору, ми маємо довести, що Україна є великою педагогічною державою, яка продовжує справу Пирогова і Ушинського, Макаренка і Сухомлинського, інших видатних педагогів-українців, визнаних у Європі і в світі.

Шановні колеги!

У підготовці вчителя немає другорядних справ. Важливим є все: фізичний і духовний вигляд студентів, їх загальна культура, участь у громадянському житті суспільства тощо.

Важливим у цьому контексті є розвиток в університеті спортивної і мистецької справи, організація виховної роботи в гуртожитках, залучення студентів до соціальної роботи з категоріями людей з особливими потребами тощо.

Наявність в університеті Інституту мистецтв зобов’язує нас до постановки і впровадження в систему Новітньої моделі мистецького виховання, адаптованої до викликів і потреб ХХІ століття.

Пісенний фестиваль хорових колективів педагогічних університетів, проведення міжнародного конкурсу Дмитра Кабалевського, постійні виїзди мистецьких колективів університету для участі у резонансних заходах Всеукраїнського чи регіонального значення є частиною тієї великої роботи, яка розпочалась.

Позитивні і високі результати демонструє Центр культури і мистецтв та Виховний відділ, їх керівники Юрій Малиновський, Ірина Савченко, Наталія Ігнатовська.

Наші студенти креативні і талановиті. Вони постійно стають лауреатами і дипломантами багатьох мистецьких конкурсів, фестивалів, оглядів.

Так, протягом 2012 року Народний театр «Вавилон», Народний вокальний ансамбль «Купава», театр танцю «Резонанс», студентський театр «Прометей», ансамбль народного танцю «Горицвіт» загалом завоювали 19 відзнак на міжнародних та всеукраїнських фестивалях-конкурсах.

Резонансними не тільки для університету, але й для держави стали такі мистецька заходи, як концерт-реквієм, присвячений річниці Чорнобильської трагедії у Будинку органної музики; гастрольна поїздка Народного театру «Вавилон» до м. Севастополь; проведення Шостого Міжнародного конкурсу імені Д. Кабалевського «Вчитель музики ХХІ ст.»; організація та проведення фестивалю «Педагогічний дует» та ін.

Мистецьке виховання ми розглядаємо як важливу складову підготовки майбутнього вчителя. Тому зусилля в цьому напрямі треба употужнювати. Наявність в університеті зірок першої величини – Героїв України Анатолія Авдієвського, Мирослава Вантуха, Анатолія Паламаренка, 14 народних артистів України - зобов’язує нас до постановки і реалізації мистецького виховання на загальнодержавному рівні.

Вкрай важливо реалізувати ідею Анатолія Тимофійовича Авдієвського «Заспіває школа – заспіває суспільство».

Давно вже пора створити в університеті Студентську філармонію.

Потрібно відродити діяльність колишніх мистецьких колективів, зокрема знаменитих хорів «Паванна», хору математиків тощо.

Ми пишаємось спортивними успіхами наших студентів, зокрема, борців на поясах (професора А. Арзютова), які стали чемпіонами світу, жіночої баскетбольної (тренер В. Рижов) і футбольної жіночої команд, хлопців-футболістів, шахістів, тенісистів, представників інших видів спорту.

Прекрасними у нас є «Свято руху», методику й технологію проведення якого запропонувала професор Олександра Дубогай; шаховий турнір за участю викладачів і студентів (до речі, за адміністрацію вишу виступали академік Петро Петрович Толочко та професор Марія Яківна Плющ); щорічний розіграш «Кубку ректора з футболу», ряд інших резонансних спортивних акцій.

Однак, цього вже замало.

Як і в науц,і і в освіті, у спорті ми маємо вийти на більш широкий всеукраїнський і європейський рівень. Слід розширити участь наших студентів у щорічних світових Універсіадах, інших спортивних заходах міжнародного рівня.

Треба започаткувати Всеукраїнські змагання серед студентів – майбутніх педагогів. Разом із спортивним клубом «Динамо» треба налагодити підготовку майбутніх футболістів та тренерів з футболу.

Тим паче, що кафедру футболу очолює знаменитий футболіст і тренер Олексій Михайліченко, із симпатією до нас ставляться Олег Блохін та Григорій Суркіс.

При спортивному клубі «Олімп» треба організувати підготовку фахівців, які б могли працювати в школі не тільки викладачами фізичної культури, але й тренерами, воєнруками, охоронниками тощо.

А головне - ми маємо залучити кожного студента до спортивно-масової, фізкультурно-оздоровчої діяльності, виховувати культуру здорового способу життя, потребу кожного викладача і студента у підтриманні власного здоров’я на рівні європейських стандартів.

Здоров’я колективу – моральне і фізичне – є одним з головних пріоритетів діяльності університету і ректора.

У поточному році розмір матеріальної допомоги, наданої студентам склав майже 2 млн. грн. Щомісяця студенти університету отримують близько 6 000 пільгових проїзних квитків на міський транспорт (метро, автобус, трамвай, тролейбус). У 2012 р. видано близько 45 тис. таких проїзних квитків.

Загальна сума преміальних, підтримки, оздоровлення спеціальних стипендій та інших виплат становить близько 3 млн. гривень.

Важливою ділянкою діяльності адміністрації і ректора особисто є розвиток державно-громадського управління, яке включає в себе зміцнення й розширення повноважень студентського самоуправління та співпраці з громадськими організаціями.

Мої зустрічі зі студентами-активістами як в університеті, так і в гуртожитках засвідчують високий рівень їх компетентності стосовно всіх університетських справ.

Наші студенти розумні й відповідальні. Я пишаюсь студентами, які додатково до навчання виконують обов’язки старост навчальних груп та гуртожитків, є керівниками профспілкових осередків, беруть участь у роботі Вченої ради, у всіх благородних справах, що проводяться в університеті, столичному місті Києві і в державі.

Із вдячністю я відзначаю велику організаторську і виховну роботу студентського ректора Миколи Давидюка.

Слова вдячності я делегую також Профспілковій організації університету (керівник – професор Іван Горбачук), Раді Ветеранів (керівник – почесний професор Микола Рябухін), профспілковій студентській організації (керівник – доцент Станіслав Цибін). Вони є повноправними суб’єктами управлінської діяльності й будь-яке нововведення здійснюється в університеті тільки за погодженням з цими шановними організаціями.

В університеті кожного року розробляється комплексна «Програма соціально-економічного розвитку», що включає в себе більше 20 програм і планів (план фінансування, комп’ютеризації, зміцнення навчально-матеріальної бази, капітального і поточного ремонту, соціального захисту викладачів і студентів, їх відпочинку, охорони праці, поповнення бібліотечного фонду, тощо).

Виконання програми строго контролюються ректором, проректором Олегом Падалкою, головним бухгалтером Лідією Ярославською та громадськими організаціями університету.

Обсяг фінансування у 2012 році становив 156 439,1 тис. грн. Він хоч і збільшився на 12,3 % порівняно з 2011 роком, однак, видатки на комунальні послуги склали тільки 35 % від обсягу фінансування цієї статті у 2010 році

Основні видатки на утримання і розвиток університету відбуваються за рахунок спеціального фонду бюджету. А це означає, що ми маємо ще більш активно заробляти кошти і оптимізувати їх використання. З цього місяця в університеті вводиться режим жорсткої економії коштів. Прошу поставитись до цього з розумінням.

Необхідно зазначити, що за останні роки суттєво зросли надходження до спеціального фонду університету.

Я дякую директорам Інститутів, які навчились заробляти гроші для утримання закладу, і за підтримку викладачів, співробітників, студентів.

Відзначаю потужну роботу директорів Володимира Ісаєнка, Володимира Гончарова, Володимира Євтуха, Володимира Бондаря, Віктора Синьова.

Позитивна тенденція щодо наповнення спеціального фонду розгортається у підрозділах, якими керують Віталій Покась, Анатолій Висоцький, Алла Ярошенко та Ірина Загарницька.

Зверніть увагу, якщо в 1996 році обсяг надходжень становив 406,0 тис. грн., а у 2012 році ця сума вже досягла 85 094,8 тис. грн. Витрати коштів, що надійшли до спеціального фонду бюджету у 2012 році, ви можете побачити в таблиці у Звіті. У результаті проведеної роботи всі програми і плани, які приймались ректоратом, виконані.

Важливою ділянкою роботи університету є розвиток, розбудова його матеріальної бази.

Серйозні вкладення ми здійснили у розвиток бази польових практик, зокрема, з екології, біології, географії та туризму у Закарпатській області. Рівень комфорту, створеного нашими будівельниками, дозволяє використовувати їх втому числі і як бази відпочинку та оздоровлення. На сьогодні польову практику в районі озера «Синевір» пройшло близько 300 студентів; оздоровлення отримали 120 викладачів та співробітників.

Понад 1,2 млн. грн. використано для модернізації оздоровчого літнього табору «Сула» (м. Лубни, Полтавської області). Відбудовані й оснащені новими меблями будиночки; оновлено кухонне обладнання; упорядкована територія та спортивні майданчики. Для вирішення соціальних та побутових проблем працівників (винагороди, надбавки до посадового окладу, матеріальна допомога, соціальний захист тощо) університетом використано понад 40 млн. грн. Перлиною відпочинкового сезону в «Сулі» стало відкриття алеї Драгоманова. Останнє має на лише побутово-оздоровчий, але й культурологічний сенс. Викинутий царизмом і більшовизмом з культурного поля українського суспільства, Драгоманов повертається до молоді і студентів. Й своїм поверненням несе ідеї державності, патріотизму, свободи і творчості на благо народу і держави.

Шановні колеги!

На завершення доповіді хочу акцентувати вашу увагу на декількох основних завданнях, в контексті виконання яких мають розгортатися інновації в навчальній і науковій діяльності, в системі міжнародної співпраці, у сфері соціальної роботи та управління.

Першим з таких завдань, є комплекс справ, пов’язаних з поширенням і зміцненням авторитету української мови. Поточний навчальний рік оголошено нами як рік «української мови і духовності». Тож давайте мобілізуємо всі ресурси і резерви для виконання завдань, прийнятих Гуманітарної Радою при Президентові України й зробимо наш університет дійсним і головним джерелом мови, духовності і культури.

Куратором виконання цього завдання я призначаю першого проректора Володимира Павловича Беха.

Другим важливим завданням на поточний рік є завдання підняття рівня наукових досліджень до рівня статусу університету як дослідницького. Нам слід паспортизувати усі наукові лабораторії й центри, підвищити відповідальність вчених Спеціалізованих рад, привести у відповідність до нових вимог видання наукових збірників, розгорнути міжнародне наукове співробітництво.

Цей напрям я прошу очолити проректора з наукової роботи Григорія Івановича Волинку.

Третім не менш важливим завданням є підготовка і проведення комплексу заходів до 180-річчя університету. Треба підтягнути всі підрозділи, навести ідеальний порядок у нашому домі, ввійти, а може й очолити, всі головні напрями реформування галузі, які пропонує до реалізації наше Міністерство.

Цей напрям роботи прошу очолити першого проректора з організації навчально-виховної роботи та економіки Олега Семеновича Падалку.

Четверте завдання пов’язується із підготовкою до відзначення 200-літнього ювілею з дня народження Тараса Шевченка. Навчальний процес, наука, міжнародні зв’язки, виховна робота мають бути мобілізовані до утвердження духу Великого Кобзаря, його державницької позиції й українського світогляду.

Організаційні обов’язки в цьому плані покладаю на проректора з науково-методичної роботи гуманітарних інститутів Богдана Івановича Андрусишина.

Нарешті п’яте завдання, яке ми маємо реалізувати в поточному році, повноформатне входження університету в Європейський освітній простір. Основою його реалізації є виконання амбітного проекту під назвою «Педагогічна конституція Європи». Уже в найближчий час проект треба представити Дипломатичному корпусу, акредитованому в Україні. До березня цього року провести «Всеукраїнську педагогічну раду», а у травні – Другий форум ректорів педагогічних університетів (м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина). Потрібно терміново реєструвати нашу Асоціацію у європейських структурах, залучити до проекту найбільш вагомих і видатних гуманітаріїв Європи.

Організацію діяльності в цьому напрямі покладаю на проректора з міжнародних зв’язків Володимира Григоровича Лавриненка.

Роботи, як кажуть у народі, непочатий край. Але ми знаємо, що ми її зробимо.

Шановні колеги!

Детальну інформацію щодо роботи університету і ректора у 2012 році Ви можете отримати з виданого Звіту. Прошу уважно ознайомитись з ним. Побачити своє місце у загальноуніверситетському контексті, зробити відповідні корекції до планів роботи. Чекаю від Вас конструктивних пропозицій.

Дякую за увагу».

Під час обговорення з власними оцінками роботи Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова та його керівництва виступили співголова Наглядової ради вишу, академік Анатолій Толстоухов, директор Наукової бібліотеки НПУ Людмила Савенкова, директор Фізико-математичного Інституту Микола Працьовитий, проректор з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання Анатолій Кудін, завідувач кафедри комп’ютерної інженерії Інституту інформатики Володимир Сергієнко та студентський ректор Микола Давидюк.

Прес-секретар ректора