Віктор Андрущенко виступив з доповіддю перед трудовим колективом

Велика драгоманівська родина вже традиційно підвела підсумки минаючого навчального року, акцентуючи увагу на виконаних і незавершених завданнях. Колектив зібрався на урочисте засідання в актовій залі головного корпусу 26 червня 2014 року. Перед колегами, співробітниками з докладною доповіддю виступив ректор Віктор Андрущенко:

«Вельмишановні колеги – викладачі, співробітники, студенти та аспіранти!

Дозвольте привітати Вас з успішним завершенням вкрай важкого, можна навіть сказати, драматичного 2013/2014 навчального року.

Поточний рік був роком Майдану і зміни Уряду, обрання нового Президента України й безпрецедентно вульгарної з точки зору міжнародного права поведінки найближчого сусіда, якого ще донедавна ми називали «старшим братом».

Анексія Криму й війна, розв’язана колишніми «братами» в Донецькій і Луганській області, десятки переселенців, біженців…

У цій не простій ситуації колектив університету показав високу зібраність, виявив колективну відповідальність, насамперед, за безпеку кожного, організацію навчально-виховного процесу. А головне, наші студенти продемонстрували державницький патріотизм і, будучи учасниками Майдану, показали блискучі знання на іспитах, які проводились з належною вимогливістю і відповідальністю.

Упереджуючи аналіз досягнутого, звітую одним реченням: усі заплановані зобов’язання виконані нами у повному обсязі. Дякую Вам за Вашу самовіддану й наполегливу працю!

Навчальний процес в університеті відбувався без зривів. Характерним є й те, що викладачі надавали академічну допомогу студентам-активістам Майдану, які в силу відомих причин її потребували.

З гордістю за наш колектив повідомляю: ніяких переслідувань студентів за їх політичні переконання в університеті не було і не буде! Ми всі маємо однакові конституційні права і обов’язки і будемо їх дотримуватись і надалі.

Університетське життя йде за планом і, як кажуть оптимісти, у відповідності із затвердженим графіком.

Зверну Вашу увагу лише на декілька подій, які цілком закономірно можна назвати вагомими досягненнями нашого колективу.

Мабуть не помилюсь, якщо першим серед них відзначу наші досягнення у царині виконання Проекту «Електронна педагогіка». Понад 5 тисяч електронних підручників, навчальних посібників, програм виготовлених на кафедрах університету, є яскравим свідченням нашої інноваційної ходи, достойною відповіддю на виклики інформаційної епохи.

До речі, проект «Електронна педагогіка» дозволив нам організувати дистанційне навчання майже у 35 навчальних центрах України, й особливо підкреслю, – вивчення української мови дистанційним чином представниками української діаспори в Бразилії.

Серед провідників інформатизації університету, з вдячністю за їх вклад у цю благородну справу, хочу назвати академіка Мирослава Жалдака, проректора Анатолія Кудіна, директора центру інформатизації Сергія Яшанова, керівника навчально-методичного управління Тараса Олефіренка, адміністратора порталу Василя Франчука.

Не менш важливим досягненням є функціонування в університеті Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, який очолює професор Володимир Ісаєнко. Щорічно цей підрозділ приносить до казни університету близько 13 млн. гривень.

Але справа не тільки в грошах. Процес перекваліфікації і здобуття другої освіти, який забезпечує цей підрозділ, залучає до університету людей високих і прогресивних, інноваційних і творчих, а це зміцнює авторитет нашого закладу як в Україні, так і за її межами.

Не можу не відзначити досягнення колективу в частині реалізації проекту «Мовні стратегії в освіті». Безумовне володіння державною українською й більш-менш пристойне – декількома іноземними мовами, зокрема, англійською, виявляють практично всі викладачі і студенти, а також керівники академічних підрозділів.

Характерно, що у своїй більшості, навіть у побуті, наші студенти спілкуються українською.

У цьому – вагома заслуга викладачів Інституту української філології і літературної творчості імені Андрія Малишка, зокрема, академіка Любові Мацько, професорів Володимира Погребенника, Світлани Шевчук, директора Інституту Анатолія Висоцького.

Ряд курсів в університеті читаються англійською мовою. Відзначу роботу кафедр, які очолюють професори Ганна Турчинова (Інститут природничо-географічної освіти та екології), Тетяна Стоян (Інститут історичної освіти та науки), і звичайно ж, професорів та доцентів Інституту іноземної філології – Євгенію Волощук, Аллу Зернецьку, і Інституту філософської освіти і науки – Євгенію Більченко та Світлану Богданову.

Знаковою подією поточного року стало підписання угоди про співпрацю з Гімназією № 143 (Оболонського району міста Києва), розташованою недалеко від наших студентських гуртожитків.

Враховуючи тісну співпрацю з гімназією імені М. Драгоманова, Гімназією «Міленіум» № 318, професійно-технічним училищем № 40, будинком учнівської молоді м. Києва та декількома іншими дитячими закладами освіти Оболонського району, можна вважати, що нами створено Навчально-методичний і науковий комплекс, своєрідний експериментально-пошуковий майданчик, де можна створювати й вивіряти на практиці нові програми, підручники, навчальні посібники, проводити педагогічну практику.

Я хочу привітати у цій залі директорів Світлану Балабу, Світлану Тросюк, Миколу Бахтіна та Оксану Добровольську й запевнити, що університет виконає усі взяті на себе зобов’язання. Наша співпраця буде корисною й показовою для всієї України.

Разом з тим університет продовжує нарощувати свій науковий потенціал. Відзначу чудові наукові розробки академіків Віктора Синьова, Володимира Бондаря, Любові Мацько, Мирослава Жалдака, Миколи Шута, Володимира Євтуха, професорів Михайла Журби, Володимира Погребенника, Ольги Скубашевської, Ольги Бабкіної, Василя Обозного та ін.

Загалом в університеті опубліковано 2 530 наукових праць (книги, статті, підручники, навчальні посібники) загальним обсягом 6 тисяч друкованих аркушів; захищено 117 кандидатських і 30 докторських дисертацій. При цьому, значна частина публікацій здійснена за кордоном, англійською мовою й у науково-метричних виданнях.

Високий резонанс мають міжнародні наукові форуми, які проводяться в університеті.

Вершиною науково-дослідницької діяльності стало присудження нашому колективу Державної премії України в галузі освіти. Характерно, що у підготовці премійованої праці «Філософія освіти: пошук пріоритетів» у семи книгах взяли участь представники Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та Національної академії педагогічних наук України. Ми дякуємо нашим партнерам за співпрацю.

Університет продовжує активно розвивати міжнародне академічне співробітництво.

Як подію міжнародного штибу відзначаю обрання у почесні професори, доктори університету видатних вчених та організаторів освіти, науки, представників бізнесу. Зокрема, ректора Варшавського університету спеціальної освіти професора Яна Лащика (Республіка Польща); ректора Софійського університету Івана Ілчева (Болгарія); видатних представників ділових і наукових кіл Німеччини і Австрії Морітца Гунцінгера, Акселя Гааса та Адальберта Лота.

Наш університет провів розширене засідання Президії асоціації ректорів педагогічних університетів Європи у Вільнюсі. Це був ризикований захід. Поїздка до Вільнюса напередодні відмови тодішнього Президента від підписання Угоди могла обернутись банальним звільненням не тільки ректора. І все ж ми поїхали, провели, підкреслили вірність європейській стратегії.

Європейські ініціативи університету помітили й відзначили високі керівники держав Європи. З гордістю інформую Вас про підтримку університету, виявлену видатним політиком сучасності, Федеральним Канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Її фото з підписом «Нашому ректору» стоїть у мене на столі й з часом буде передане до музею університету.

У правильності обраного нами європейського курсу академічного розвитку ми мали змогу переконатись, прослухавши інавгураційну промову Президента України Петра Олексійовича Порошенка.

Український народ «ногами й серцем має стояти в Україні, а голови держати в Європі»! - наголосив Президент, цитуючи нашого славного патрона – Михайла Петровича Драгоманова, якого Іван Франко називав «першим українцем у Європі».

Співпраця з університетами Європейського простору освіти повинна стати для нас стратегічною, магістральною і першочерговою.

Звичайно, ми маємо працювати зі Сходом і Заходом, університетами США і Китаю, країнами СНД, Африки і Австралії. Академічні зв’язки не мають кордонів. Однак здійснювати їх треба не стохастично і бездумно, а лише у суворій відповідності з національними інтересами українського народу.

У цьому контексті звертаю Вашу високу увагу на делікатність співпраці з російськими університетами. «Росія нинішньої влади» і «Росія академічна» - це дві різні країни, шляхи розвитку яких, на мій погляд, все більш розходяться. Скажу більше, попри погрози і залякування з боку політиків, наші партнери, ректори з Москви, Санкт-Петербургу, Володимира, Новгорода, Тули й інших міст Росії, у телефонній розмові висловлювали нам підтримку, і якщо не прямо засуджували, то все ж і не підтримували політику анексії Криму та агресії у південно-східних областях України. Ці речі ми цінуємо й будемо співпрацювати як того вимагає академічна ситуація.

Крим, Донбас, Луганська область – це одвічно українські землі. Вони сьогодні кровоточать, потерпають від агресії і безчинств, які творять окупанти. Університет надає посильну допомогу людям, які опинились у зоні лиха. Ми перерахували кошти на розвиток українського війська, приймали і приймаємо біженців та переселенців, надаємо академічні послуги усім, хто цього потребує.

Через агресію ми вимушені призупинити діяльність філій університету в Євпаторії та Артеку. Однак, ми приймаємо усіх студентів, які в силу свої патріотичних почуттів не бажають навчатись в закладах окупантів і переїздять на материкову Україну.

На сьогодні до університету зараховано 50 студентів з Криму, Донецької і Луганської областей. Прошу виявити до них особливу увагу і піклування, надати психологічну допомогу, активно залучати до спортивних, мистецьких, дозвіллєвих студентських заходів.

А заходи ці у нас не просто цікаві; вони є показовими для держави. Завдяки керівництву Інституту мистецтв геніальному маестро, Герою України, проректору Анатолію Тимофійовичу Авдієвському мистецька культура університету набула воістину загальнодержавного статусу.

Святкування 200-ліття Тараса Шевченка в університеті увінчалось концертом, якого не бачила Україна, мабуть, за всі роки незалежного розвитку.  

Те ж саме можна сказати про діяльність спортивного клубу «Олімп», успіхи наших спортсменів на чемпіонатах України, міста Києва та на міжнародних турнірах.

Чемпіони світу – борці Арзютова; чемпіони України - дівчата-баскетболісти Рижова; володарі кубка України - дівчата-футзалівці «НПУ-Біличанка» та володарі кубка Києва серед студентських футбольних команд – наші хлопці і цей перелік можна продовжувати. Вони утверджують авторитет і велич нашого університету в Україні і на європейській арені.

Університет у свою чергу дбає про створення комфортних умов для навчання і праці. Проводяться необхідні ремонтні роботи, вчасно виплачується стипендія студентам і заробітна плата викладачам, збережені відповідні надбавки, здійснюються соціальні виплати.

До хорошого стану приведені бази навчальних практик і відпочинку «Сула» (у Полтавській області) і «Синевір» (на Закарпатті). Вони вже приймають наших студентів і колег для літнього оздоровлення.

Я також дякую профспілковій і ветеранській організаціям університету, нашим друзям з «Драгоманівської родини» за плідну співпрацю і консолідацію колективу. Завдяки Вам, шановні колеги, наші відносини стають все більш гуманістичними, людськими і людяними.

Як бачимо, зроблено не просто багато, а дуже й дуже багато. Моя бажання проаналізувати досягнення інститутів і кафедр може затягнутись на дві, а то й на три подібні доповіді. І все ж, спробую їх охопити одним реченням:

* Інженерно-педагогічним інститутом (директор, професор Микола Корець) – введено в навчальний процес декілька нових спеціальностей, розпочата підготовка студентів з Туркменістану;

* студенти Фізико-математичного інституту (директор, професор Микола Працьовитий) – стали переможцями Всеукраїнського конкурсу з фізики та математики;

* Інститут історичної освіти (директор, професор Олександр Сушко) підняв рівень викладачів зі ступенями до 80 відсотків;

* Інститут фізичного виховання та спорту (директор, професор Олексій Тимошенко) виборов практично усі знакові змагання року в місті Києві;

* Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій (директор академік Володимир Євтух) презентував актуальне масштабне соціальне дослідження «Соціальні маркери Майдану»;

* викладачі Інституту педагогіки та психології (директор – академік Володимир Бондар) подарували вищій школі понад 300 наукових видань, захистили дві кандидатські і три докторські дисертації;

* Інститут природничо-географічної освіти та екології (директор – професор Віталій Покась) розробив і активно впроваджує блискучу Програму студентських польових практик;

* у Інституті політології та права (директор, професор Богдан Андрусишин) відкрили спеціалізовану раду юридичного профілю;

* Інститут соціальної роботи та управління (директор, професор Алла Ярошенко) розпочинає видавати подвійні диплом разом з Вищою лінгвістичною школою (Ченстохов) Польща;

* у Інституті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка (директор – професор Анатолій Висоцький) провели низку резонансних заходів зі святкування ювілею Великого Кобзаря;

* в Інституті мистецтв (директор – академік, Герой України Анатолій Авдієвський) захищено дві докторські дисертації, проведено міжнародний фортепіанний конкурс за участю молодих виконавців з Білорусі, Литви, Молдови, Китаю, Росії, інших країн світу;

* Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації (директор – професор Володимир Ісаєнко) практично став справжнім державним центром цього процесу в Україні;

* Інститут філософської освіти і науки (директор – професор Іван Дробот) відзначається щорічним проведенням міжнародної наукової конференції «Простір гуманітарної комунікації», фестивалями релігійного мистецтва та рядом наукових розробок з релігієзнавства;

* в Інститут розвитку дитини (директор – професор Ірина Загарницька) захищено дві докторські дисертації, завершено розробку і ліцензовано навчальний комплекс «Менеджмент соціокультурної діяльності»;

* в Інституті іноземної філології (директор – професор Володимир Гончаров) захищено дві докторські дисертації; відкрито ряд нових спеціальностей, зокрема з вивчення англійської та турецької мови;

* Інститут інформатики (директор – професор Анатолій Кудін) відкрив унікальну для педагогічних університетів спеціальність «Програмна інженерія»;

* в Інституті корекційної педагогіки і психології (директор – академік Віктор Синьов) захищено чотири ! докторські дисертації;

* активно розпочав свою роботу Інститут управління та економіки освіти (директор – професор Володимир Бех);

* за нашими оцінками, практично знайшов свою нішу Інститут магістратури, аспірантури та докторантури (директор – професор Володимир Савельєв);

успішно функціонує вечірній факультет університету (декан – професор Людмила Ширяєва).

Добрі слова хотілося б сказати й щодо роботи нашої Наукової бібліотеки (директор Людмила Савенкова); господарських служб університету (головний інженер Віктор Верес); керівництва студентських гуртожитків (директор студмістечка Анатолій Луценко); студентського самоуправління (керівник Олександра Новик).

Слова вдячності делегую Наглядовій раді університету (голова Василь Кремень, співголова – академік Анатолій Толстоухов), усім друзям університету, великій «Драгоманівській родині», яка утримує наш виш у якості безсумнівного лідера педагогічної освіти України і Європейського простору освіти.

                                         *     *     *  

Шановні колеги!

Навчальний рік – рік складних і болючих потрясінь – завершується. Ми рухаємось далі, нарощуючи свої педагогічні здобутки, підтримуючи людей, особливо студентську молодь.

Ще раз дякую за співпрацю, зичу Всім доброго здоров’я, гарного відпочинку та оздоровлення, родинного благополуччя і нових творчих успіхів.

Дякую за увагу»

Прес-секретар ректора